Ковпак Сидір Артемович

Версія для друкуВерсія для друку

 

     Сидір Артемович Ковпак народився 7 червня (за старим стилем 25 травня) 1887 року у багатодітній селянській родині.

     У 1914 році вступив до 186-го Асландузького полку, брав участь у славетному Брусиловському прориві. За мужність розвідник Ковпак нагороджений двома Георгіївськими хрестами, але основним надбанням для нього став військовий досвід. Під час громадянської війни Сидір Ковпак очолив партизанський загін, а потім воював у бригаді Пархоменка та дивізії Чапаєва.

     У грудні 1939 року Сидора Ковпака було обрано головою виконкому Путивльської міської ради депутатів трудящих. Саме на цій посаді зустрів Сидір Ковпак звістку про початок Великої вітчизняної війни. 55-річний голова райради не вагаючись очолив загін борців із окупантами.

     8 вересня 1941 року партизанський загін вирушив до Спадщанського лісу неподалік Путивля. Перші значні бої загін провів 19 жовтня і 1 грудня 1941 року. Тоді було знищено понад 200 солдатів і офіцерів, захоплено три танки. Згодом ковпаківці провели сотні боїв, пройшли тисячі кілометрів по тилах ворога, завдали йому великих втрат живої сили, техніки і майна.

     За успішні бойові операції у травні 1942 року велику групу сумських партизанів відзначено бойовими орденами і медалями, а Ковпаку присвоєно перше звання Героя Радянського Союзу.

   Діамантом партизанського бойового мистецтва ковпаківців стала операція „Сарненський хрест”. Під час цього рейду на правобережну Україну партизани підірвали п’ять залізничних мостів, вивели з ладу Сарненський залізничний вузол та розгромили ворожий гарнізон в Лельчицях.

     У грудні 1943 року партизанський генерал після поранення потрапив на лікування до Києва, а його з’єднання переформувалося у Першу Українську партизанську дивізію імені вже двічі Героя Радянського Союзу С. А. Ковпака. Дивізія під командуванням П. Вершигори воювала з ворогом до липня 1944 року. Після війни, Сидір Артемович двадцять років працював заступником Голови Президії Верховної Ради УРСР.

      11 грудня 1967 року Сидора Артемовича Ковпака не стало. Його життєвий шлях є прикладом мужності, високого патріотизму і відданого служіння своєму народові. На знак пам’яті про перший виступ загону Ковпака щороку 22 вересня Україна святкує День партизанської слави.

Наверх ↑